Не знаю, які висновки зробили Ви з першої статті про діяльність персонажів, але сьогодні ми продовжуємо розмову про персонажів та ознаки їх діяльності.
Тепер коротко про їх поведінку далі:
1. Створюють з себе «жертву», і роблять вигляд, ніби хтось інший на них «напав», в більшості ставлять запитання – чого ти нервуєшся, чого ти кричиш, самі при цьому абсолютно спокійно поводяться і роблять здивований вираз обличчя (застосовують метод називання негативної емоції, якої насправді може і не бути у Вас). Типовий випадок, у присутності інших, вибравши собі жертву, персонажі створюють придуманий конфлікт, де роблять із себе «жертву», а з реальної жертви, агресора ( ключове тут публічно – у присутності інших).
2. Цей варіант, чимось схожий до попереднього, але тут персонажі представляють з себе жертву ситуацій та подій, які від них «не залежать». Типовий приклад, персонаж має бути присутній на тренінгу, але він придумає «фактичні причини» чому йому не піти; або інший варіант, Ви реалізовуєте проєкт, і такий персонаж розуміє, що потрібно в проєкті реально працювати і показувати результати, а в них інше бачення отримання власних результатів, і тут «створюються» обставини, через, які вони не можуть виконувати проєкт.
3. Вони брешуть, інколи можуть навіть забути, що і кому казали, при чому, різним людям можуть розказувати різну історію. А ще вони використовують хитру форму брехні – перекручують факти, а інколи не розказують правду до кінця. Типовий приклад, якщо Вас персонаж обрав жертвою, він розкаже Вашим підрядникам та різним клієнтам – різну історію про Вас і стан Вашої співпраці з ним, так, що Ви самі будете здивовані.
4. Прикриваються благородною метою, все що вони роблять - роблять лише з шляхетною метою, а Ви нічого не розумієте та не бачите результатів їх шляхетної діяльності. Типовий приклад, переслідуючи власні цілі, такий персонаж потрапить до шляхетної організації ( тут розумію організацію, яка має благодійні цілі) та використовуючи статус цієї організації та членство в ній буде намагатись використовувати максимально у власних цілях ( інколи це може виглядати, як шахрайство).
5. Не відповідають прямо на запитання, яке Ви поставили, уникають відповіді, і під час уникнення відповіді можуть перейти на зовсім іншу тему. Типовий приклад, під час співбесіди на посаду комерційного керівника ( тут може бути будь-яка інша керівна посада), такий персонаж, коли Ви поставите проблемне питання ( ключове тут – ставити проблемні питання, або питання до фактів, щоб пояснили), на яке потрібно надати розгорнуту відповідь, найчастіше спочатку приєднається до розмови використовуючи Ваші останні слова, а потім перейде ні іншу тему, уникаючи максимально відповідь на запитання, яке поставили.
6. Максимально підвищують тривогу та тривожність у жертви, через приховане залякування, знаючи страхи жертви. Можуть розказувати новини чи ситуації, які максимально будуть підвищувати Вашу тривогу.
7. Окремі персонажі, з психопатичними нахилами, застосовують газлайтинг до своїх жертв. В більшості це один з ключових методів доведення жертви до стану повного керування нею, при цьому застосовують його протягом довгого періоду часую, при цьому сама жертва не буде цього розуміти.
8. Не дають відповіді і тягнуть час – це тільки Вам так здається. Насправді, персонаж вже все вирішив і почав діяти, просто Ви ще цього не знаєте. Ви чекаєте відповіді і втрачаєте в цей момент найцінніше, що у Вас є – Ваш час.
9. Є особливий тип персонажів, які можуть все спостерігати, і нічого не робити і не казати Вам, часто їх називають «почекуни», особи, які є не головними персонажами на сцені, а другорядними, і ця роль їм максимально зручна. Такий тип персонажів найбільш тихіший у дії, і Ви ніколи не зрозумієте, що вони такі, бо вони з усіма дружать, усіх слухають, усім кажуть так, але роблять максимально, як вигідно їм, і дуже люблять чекати і тягнути час.
Ось такі ключові ознаки персонажів, на які варто звертати увагу в роботі. В наступній статті напишу, що потрібно робити та як поводитись з персонажами, і чого вони бояться. Ви завжди зможете втекти, але перше, що варто зробити – це подивитись на них, поставити собі питання – невже цей персонаж ( чи персонажі) насправді такі страшні?